21 травня 2015 року в м. Києві в приміщенні Великого конференц-холу Національної академії наук України відбулася Міжнародна конференція «Жінки в промисловому та фінансовому секторах економіки: порядок денний для України». Її організаторами виступили Центр ресурсоефективного та чистого виробництва та Міжнародна фінансова корпорація (IFC).
Конференція стала частиною проекту Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) із впровадження ресурсоефективного та більш чистого виробництва, який реалізується в Україні за фінансування урядів Швейцарської Конфедерації і Республіки Австрія. Забезпечення гендерної рівності, яке є невід’ємною складовою сталого розвитку, є наскрізним завданням для усієї діяльності ЮНІДО та IFC. Привернення уваги до гендерних питань дозволяє посилити роль жінок у глобальному та національному розвитку, зважаючи, перш за все, на трансформації моделі розвитку та становлення економіки знань і зеленої економіки.
Протягом конференції були обговорені наступні теми:
Рівень представництва конференції був доволі високим: учасників і учасниць вітали Петра Швагер, програмний менеджер ЮНІДО; Гуідо Бельтрані, директор Швейцарського бюро співробітництва; Йоханнес Айгнер, заступник посла Австрійської Республіки в Україні; Ігор Шилович, директор Центру ресурсоефективного та чистого виробництва (ЦРЕЧВ); Крістіна Турілова, керівник програми IFC «Інвестиції в ресурсоефективність». Своїми думками та міркуваннями щодо просування гендерно орієнтованої промислової та фінансової політики поділилися визнані фахівці – Оксана Кисельова, програмна координаторка "ООН Жінки" в Україні; Саммар Ессмат, експерт IFС з ґендерного питання в Східній Європі та Центральній Азії (Стамбул); Василь Костриця, експерт з питань ринку праці. Про позицію міжнародних щодо організацій забезпечення гендерної рівності розповіли Петра Швагер, Саммар Есмат, Крістіна Турілова та Людмила Нестриляй, Координатор з питань комунікації та ґендерного інтегрування Швейцарського бюро співробітництва. На зобов’язаннях України в контексті підписання Угоди про Асоціацію зупинилася Олена Уварова, к.ю.н., викладач Національного юридичного університету України імені Ярослава Мудрого.
Наприкінці зустрічі жваву дискусію викликав виступ Валентини Гнездилової, начальниці Центральної науково-дослідної лабораторії ПАТ «Укрграфіт» (Запоріжжя), яка поділилася історіями успіху жінок у промисловості. Дискусія стала спробою відповісти на наступні питання: Чого не вистачає в існуючій політиці України для просування гендерної рівності? Якою є роль промислового та фінансового сектору? Яким чином можна просувати гендерну рівність у нинішній умовах?
В ході конференції було презентовано книгу “Рівність за ознакою статі в економічній сфері: зобов'язання України перед ЄС” (упорядник к.ю.н. Олена Уварова), присвячену напрямам забезпечення гендерної рівності в економічній сфері відповідно до вимог європейської спільноти. Обговорення заявленої тематики пройшло на високому фаховому рівні, адже у ній взяли участь представники міжнародних та національних організацій, Національної академії державного управління при Президентові України, Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Верховної Ради України та ін.
Отже, світова спільнота визнала рівність жінок і чоловіків одним із пріоритетів глобального розвитку, фундаментальною цінністю у системі суспільних відносин, яка зумовлює позитивні зміни в економічному, гуманітарному, соціальному вимірах і є потужним резервом для прогресу будь-якої держави. Стандарти рівного ставлення до жінок і чоловіків є частиною законодавства ЄС та містяться у відповідних Директивах. Україна неодноразово підтвердила, що поділяє принцип рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а підписавши Угоду про Асоціацію, вона взяла на себе зобов’язання щодо повної імплементації європейських норм, стосовних забезпечення гендерної рівності на ринку праці (зокрема, у виробничому секторі). Україна історично має розвинуте законодавство, яке забороняє дискримінацію жінок та передбачає спеціальні заходи щодо підвищення їх статусу в публічній сфері, зокрема на ринку праці. На жаль, законодавчі норми далеко не завжди повною мірою втілюються у життя, особливо у період виникнення кризових явищ у економіці, перш за все у сфері промислового розвитку. Втім, українські жінки мають сильну стартову позицію для того, щоб змінити свій статус у промисловості та вирівняти власні можливості в реальному секторі економіки.